певний

певний
-а, -е.
1) Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.).
2) Який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний.
3) Точно визначений, визначуваний. || Виділений, призначений для чого-небудь. || Дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або як частина чогось цілого, спільного.
••

Пе́вна річ — а) уживається як стверджувальне словосполучення, що відповідає знач. сл. звичайно, без сумніву; б) (вставн. сл.) уживається у знач., що відповідає знач. сл. само собою зрозуміло, звичайно, без сумніву.

4) із спол. що, чи, а також у чому, рідко чого, на чому. Який твердо вірить у що-небудь, не сумнівається в чомусь; упевнений. || із сл. у собі, себе. Який вірить у свої сили, свої можливості. || у кому. Вірити комусь, покладати якісь надії на кого-небудь. || за кого, що і без додатка. Який не відчуває тривоги, хвилювання; спокійний. || Який виражає тверду віру в свої сили, в свою правоту; твердий, упевнений або владний. || до чого, рідко. Наполегливий, стійкий.
••

Будь пе́вний ; Бу́дьте пе́вні — уживається для переконання кого-небудь у безсумнівності, вірогідності чогось.

5) Який заслуговує повного довір'я, на якого можна покластися; вірний. || Незмінний, постійний. || Який з необхідністю випливає з обставин, що склалися; неминучий.
6) Точно не визначений; якийсь. || Деякий, незначний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Полезное


Смотреть что такое "певний" в других словарях:

  • певний — 1) (який відповідає дійсності), правильний, точний, вірогідний, достеменний, безсумнівний 2) (який не сумнівається, твердо вірить у що н.), упевнений, спокійний …   Словник синонімів української мови

  • Певний — іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • певний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • непохибний — певний, неминучий (реґіоналізм) ...Жде вашого сина непохибна смерть. [ЗБ 246]; Той ясний і непохибний небесний мандрівник, [«Рубач» 19]; [ВЛ] …   Толковый украинский словарь

  • звичка — (певний спосіб дії, життя, манера поведінки й под., що стали звичними, постійними для кого н.), вдача, мода, навичка …   Словник синонімів української мови

  • позначка — (певний знак, зроблений для відрізнення чогось, указівки на щось), позначення; карб, нарубка (такий знак, зроблений чимсь гострим); ремарка (у словнику для повнішого тлумачення слова) …   Словник синонімів української мови

  • стадія — (певний момент, етап у житті, розвиткові кого / чого н.), фаза, період, щабель, ступінь …   Словник синонімів української мови

  • баланс — у, ч. 1) бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. || Елемент методу бухгалтерського обліку. || Система показників, згрупованих у зведену таблицю, що… …   Український тлумачний словник

  • оборот — у, ч. 1) Те саме, що оберт 1). 2) Повний повторюваний цикл у якомусь процесі; обіг. || Закінчений цикл операцій, здійснюваних засобами пересування, зв язаний з рухом туди й назад і з поверненням у вихідний пункт. •• Безготівко/вий оборо/т суми… …   Український тлумачний словник

  • іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»